Астролябія

Астролябія (от греческих слов: άστρον — зірка и λαμβάνω — спіймати) - прилад завдяки якому ми можемо визначати відповідний градус довготи кола через середину знаків зодіаку з розподілу рівнозначного йому кільця інструмента, яке
знаходиться в перетині з внутрішнім кільцем, а відстань у градусах за напрямком на північ або на південь - на колі, що проходить через полюси кола, за шкалою внутрішнього кола астролябії. Відхилення по широті визначаються відстанню між середньою точкою верхнього, візирного отвору на внутрішньому обертовому кільці і лінією, проведеною через центр кола яка проходить через середину зодіакального сузір'я.

Інформація про пристрій астролябія.

Візьмемо два точно виточених кільця, площина яких квадратна в перетинах. Нехай вони будуть мати відповідну величину і всюди будуть рівні і подібні одна одній. З'єднаємо їх по діаметру так, щоб їх поверхні були взаємно перпендикулярні; одне з них ми будемо розглядати як коло, що проходить через центр знаків зодіаку, а друге кільце - як полуденне коло, яке проходить через полюси зодіакального кола і рівноденного. На цьому кільці за допомогою сторони вписаного квадрата встановлюємо точки, що зображують полюси кола через середину знаків зодіаку, і вставивши в них циліндри, що виходять із зовнішньої та внутрішньої поверхні, прикріплюємо до зовнішніх ще одне кільце, яке, скрізь своєї увігнутою поверхнею точно торкається випуклої поверхні двох з'єднаних кіл і може обертатися по довготі навколо згаданих полюсів кола через середину знаків. До внутрішніх ж циліндрів ми таким же чином прикріплюємо інше кільце, яке скрізь випуклої своєю поверхнею точно торкається увігнутої поверхні обох перших кіл і також може обертатися по довготі навколо тих же полюсів, що і зовнішнє коло. Це внутрішнє кільце, а також те, яке позначається як проходяще через середину знаків, ділимо на звичайні 360 градусів кола і, наскільки це можливо, на більш дрібні поділи Під внутрішнім кільцем, із цих двох ми точно прилаштовуємо ще одне тонке мале кільце, що має два діаметрально протилежних отвори, так, щоб воно могло обертатися у площині внутрішнього кільця у напрямку до того чи іншого зі згаданих полюсів і дозволяло би спостереження за широтою. Зробивши все це описаним чином, на кільці, що проходить через обидва полюси, відкладаємо від кожного з полюсів кола через середину знаків зодіаку дугу рівну визначеної вище величиною між полюсами кола через середини знаків зодіаку і рівноденного кола.

Кінці цих дуг, які діаметрально протилежні одна одній, прикріплюємо до описаного на початку цього твору полуденного кола, для спостережень за дугами полуденного кола між тропіками, щоб при установці його в таке ж положенні, що згадувалось раніше, тобто, перпендикулярно площині горизонту, відповідно даного клімату підвищенням підпишемо полюса і крім цього, паралельно площині природного меридіана, внутрішнє кільце могло здійснювати обертання навколо полюсів рівноденного кола від сходу на захід у відповідності з першим рухом світу.

Встановивши описаним чином цей прилад, коли можна одночасно бачити над поверхнею Землі Сонце, і Місяць, наводимо зовнішнє коло астролябії приблизно на той градус який в даний час займає Сонце, повертаємо коло, що проходить через полюси так, щоб відповідне сонячному градусу перетин обох кіл був точно повернутий до Сонця, іншими словами, щоб обидва кільця, проходячи через середину знаків зодіаку і проходячи через його полюси затінювали один одного, або, якщо ми спостерігаємо за якоюсь зіркою, так, щоб, приклавши одне око до однієї з сторін встановленого зовнішнього кола , під відповідним градусом проходить через середини знаків зодіаку, можна було з протилежного або паралельного боку кола бачити світило як би приліпленим до обох поверхонь в проходячий через них площині. Інше ж, внутрішнє коло, астролябії, ми повертаємо до Місяця або до іншого досліджуваного світила так, щоб Місяць або будь-який інший спостережуваний об'єкт ми могли бачити через обидва отвори на внутрішньому кільці, в той час, коли Сонце або інше згадане світило, знаходиться там де було вказано вище.

Клавдій Птоломей
Елект. перек. під редакціею Люа Цикада

Джерела
Κλαύδιος Πτολεμαῖος Αλμαγέστη
Greek editio princeps of the Almagest (1538) - Part I - Greek Text; Part II - the commentary of Theon of Alexandria http://www.wilbourhall.org/index.html#ptolemySix Easy Lectures on Ancient Mathematical Astronomy Lecture 4

Немає коментарів:

Дописати коментар